Сутність та ефективність автосервісу.
План заняттчя:
1. Автосервіс – інфраструктура автомобільного транспорту.
2. Ефективність автосервісу.
3. Етапи і концепції розвитку автосервісу.
4. Особливості автосервісу в Європі та США.
5. Класифікація підприємств автосервісу згідно. 
Література
1. Марков О.Д. Станции технического обслуживания автомобилей. – К.: Кондор, 2008 – 10-33 с.
2. Марков О.Д. Організація автосервісу. – Л.: Оріяна Нова, 1998 – 2-15 с.
3. Фасовцев Г.Ф. Организация технического обслуживания и ремонта легковых автомобилей: Учебное пособие для учащихся автотранспортных техникумов. – М.: Транспорт, 1989 – 3-5 с.

Зміст заняття:
Вступ
Автомобіль з початку 19 століття все більше впливає на уми та серця людей і становився все більшою реальною людською потребою. При цьому все більше зрозумілим становилось те, що без системи технічного обслуговування і ремонту автомобіль не зможе приносити пользу.
Автосервіс виник з потреби в ремонті автомобілів і вони були конструктивно недосконалі, часто виходили з ладу, вимагали значний обсяг робіт по обслуговуванню та ремонту. Він зростав і розвивався при збільшенні кількості автомобілів і трансформувався зі зміною соціально-економічних умов.
Змінювались вимоги до оснащення станцій технічного обслуговування, до кваліфікації механіка, номенклатурі запасних частин.
Змінились завдання автосервісу; для того щоб успішно продавати автомобілі, продуцент повинен був організовувати дилерську сіть. У дилерській сіті сучасні виставкові зали-автосалони стали домінуючими елементами більшої частини автосервісу.
У них покупцю пропонується товар з підтримкою: покупець придбає автомобіль, який забезпечений і сервісом, і запасними частинами, і гарантією.
Процес розвитку автосервісу можливо охарактеризувати як рух від ремонту автомобіля до підтримки його працеспроможності, від автомобіля до клієнта і від клієнта до піклування об автомобілями.
У зв’язку зі збільшенням чисельності автомобілів у нашій країні, збільшується потреба у кваліфікованих фахівцях і СТО з ремонту високоякісних сучасних автомобілів. На сьогоднішній день існує чимало СТО конкуруючих між собою за кожного автовласника.
Найважливішим напрямом вдосконалення технічного обслуговування і текучого ремонту є: застосування прогресивних технологічних процесів, вдосконалення організації та управління виробничою діяльністю, застосування нових, більш досконалих в технологічній і в будівельній частині проектів і реконструкція діючих СТОА з урахуванням фактичної потреби за видами робіт, а також можливості їх подальшого розвитку.
Розробка проектів нових підприємств СТОА та їх реконструкцій є необхідною тому що з кожним роком кількість автомобілів сильно збільшується. Завдяки цьому необхідно відкривати СТОА тому що в більшості випадків власник автомобільного транспортного засобу не здатний якісно його обслуговувати і ремонтувати.
1. Автосервіс – інфраструктура автомобільного транспорту
Економічна ефективність автомобільного транспорта у тому, що він зберігає час і сприяє прискоренню економічних процесів.
Автосервіс в широкому розумінні – це інфраструктура автомобільного транспорту. Це все, що забезпечує використання, експлуатацію, підтримання і відновлення роботи автомобіля в термін всього «життєвого циклу».


Таблиця 1.1
Автосервіс як інфраструктура автомобільного транспорту
Автосервіс

Продаж автомобілів, запчастин, обладнання
Підтримка і визначення працеспро-можності автомобіля
Забезпечення умов технік-ної експлуа-тації автомо-білів
Забезпечення використання автомобілів
Забезпечення безпеки руху і усунення шкідливих наслідків експлуатації автомобілів
Утилізація автомобілів
Автосервіс в стислому розумінні – це система підтримки і відновлення праце спроможності автомобіля впродовж всього терміну експлуатації.
2. Ефективність автосервісу
Ефективність автосервісу і в широкому, і в стислому змісту визначається тим, наскільки він забезпечує використання закладених в автомобілі можливостей – швидкості, комфортності, вантажопідйомності, надійності і довготривалості. Будя які деформації інфраструктури приводять до втрати ефективності автомобільного транспорту.
Цільова функція автосервісу така:
де  – показники соціально-економічної ефективності автомобіля;
- сумарні утрати соціально-економічної ефективності, які є наслідком не оптимальності інфраструктури і її систем.
3. Етапи і концепції розвитку автосервісу
Автомобіль створив нові галузеві виробництва, нові види діяльності.
Автосервіс виник із потреби в ремонті автомобілів, вони були конструктивно недосконалі, систематично виходили з ладу, вимагали значних обсягів робіт по обслуговуванню і ремонту. Він зростав і розвивався разом із збільшенням кількості автомобілів і трансформувався з зміненням соціально-економічних умов. Його розвиток визначався тим, що було затребовано.
Спочатку автосервіс був представлений ковальньою або слюсарною майстерною, на дворі якої стояв автомобіль. З часом з’явилась авторемонтна майстерня з ремонтною канавою. Потім майстерня наповнювалась запасними частинами, які зберігалися на полицях майстерні, пізніше в окремій шафі, потім в окремій кімнаті.
З збільшенням парку автомобілів і обсягів ремонтних робіт змінювались вимоги до оснащення станцій технічного обслуговування, до кваліфікації механіка, номенклатурі запасних частин.
Змінилися завдання автосервісу, виникла потреба у продажу автомобілів і продуцент повинен бути створити дилерську мережу.
Процес розвитку автосервісу можливо охарактеризувати як рух від ремонту автомобіля до підтримання його працездатності, від автомобіля до клієнта та від клієнта до турботи за автомобіль.
4. Особливості автосервісу в Європі та США
Європейський ринок не однорідний. Західна Європа є основним виробником і споживачем автомобілів. Він нараховує більше 205 млн. автомобілів, щорічно виконується продаж 15 млн. автомобілів.
Кожен виробник автомобілів має в Європі або на всесвіту дилерську мережу. Дилерська мережа обслуговує і виконує ремонт власної марки віком до 5-6 років, далі ці автомобілі «випадають» з поля зору дилерів. В країнах Європи тільки половина із загальної кількості СТО – авторизовані дилери, інші – так звані незалежні (вільні) станції.
Автомобільний парк США нараховує більше 200 млн. автомобілів, впродовж року на американському ринку продаються більш 11 млн. машин.
Усього в США більше 250 тис. станцій технічного обслуговування, на кожну з яких у середньому припадає біля 900 автомобілів.
Автосервіс США представляє декількома типами СТО. Перший тип СТО – дилери. Другий тип – комплекси, третій тип – сімейні СТО, на яких працюють 2-3 чоловіка. Дані йдуть універсальні СТО. Спеціалізований автосервіс розвинутий за рахунок значної концентрації парка. Далі йдуть станції по ремонту і відновлюванню кузова.
5. Класифікація підприємств автосервісу згідно зВНТП-СТІП-46-16.96
Тип підприємства
Стисла характеристика
Потужність постів
Місцеві станції технічного обслуговування
Виконання всіх видів робіт по технічному обслуговуванню і ремонту легкових автомобілів, при необхідності: технологічна мийка, продаж автомобілів, запасних частин, авто аксесуарів, на несення протикорозійного покриття
Дорожні станції технічного обслуговування
Виконання робіт по усуненню несправностей, трипільні і регулювальні роботи, мийка автомобілів, включаючи при необхідності вантажні автомобілі
В основу класифікації підприємств автосервісу вкладені їх призначення, види виконуємих робіт, виробнича потужність, спеціалізація.
В якості ознаки класифікації прийняти такі показники приналежності (авторизовані і незалежні СТО) і повноти циклу продаж.
В сучасності станції технічного обслуговування формально класифікуються відповідно з Загальносоюзними нормами технологічного проектування підприємств автомобільного транспорту.
Номенклатура і групування СТО включає в себе місцеві і дорожні станції технічного обслуговування потужністю від 2 до 50 постів.
Таблиця 1.2
Параметричний ряд СТО по ВНТП-СТІП-46-16.96

Відповідно до ВНТП-СТІП-46-16.96 по цільовому призначенню і характеру виробничої діяльності визначають такі типи СТО:
- комплексного обслуговування (усі види ТО і ремонту);
- спеціалізованого обслуговування (діагностування, ремонт і регулювання гальм, ремонт кузовів, мийці та ін.);
- гарантійного обслуговування;
- самообслуговування;
- сумісні з автозаправними станціями.
Потужність станцій розраховується в постах.
Пост - це виробнича площа (120 м2), на якому забезпечується робота в одну зміну трьох основних робітників, оснащених обладнанням, оснасткою та спеціальним інструментом.

Контрольні запитання
1. Що означає автосервіс в широкому і стислому змісту?
2. Поясніть основну функцію автосервісу
3. Охарактеризуйте етапи розвитку автосервісу.
4. Поясніть концепцію управління відносин з клієнтурою та турбування про автомобіль
5. Наведіть основні відмінності Європи і американського автосервісу.
6. Які основні функції міських СТО?
7. Назвіть особливості функцій дорожніх СТО.



 Типи підприємств автосервісу та види СТО по потужності
План заняття:
1. Основні типи підприємств автосервісу.
2. Характеристика робіт, які виконують різні типи СТО.

Література
1. Марков О.Д. Станции технического обслуживания автомобилей. – К.: Кондор, 2008 – 34-42 с.
2. Марков О.Д. Організація автосервісу. – Л.: Оріяна Нова, 1998 – 59-61 с.
3. Фастовцев Г.Ф. Организация технического обслуживания и ремонта легковых автомобилей: Учебное пособие для учащихся автотранспортных техникумов. – М.: Транспорт, 1989 – 6-13 с.
Зміст заняття:
1. Основні типи підприємств автосервісу
Тип підприємства автосервісу визначається його призначенням, видами послуг, виробничою площею і потужністю, організаційною структурою, особливостями виробничого процесу.
У нас в країні і розвинутих державах виділяють такі типи підприємств:
- пункт обслуговування автомобілів (ПОА);
- пункт обслуговування на АЗС;
- авторемонтна майстерня (АРМ);
- станція технічного обслуговування автомобілів (СТО);
- автоцентр (АЦ);
- станція відновлюваного ремонту.
2. Характеристика робіт, які виконують різні типи СТО
Пункт обслуговування автомобілів (ПОА) – це підприємство, яке організовано відповідно до вимог законодавства, без створення юридичного лиця або може входити до складу юридичного лиця. В пункті обслуговування працюють від 1 до 8 чоловіків. Пункт виконує обмежений перелік спеціалізованих робіт і послуг. Наприклад, виконання шиномонтажу, мийка, заміна оливи та ін.
Пункт обслуговування на автозаправній станції – мале підприємство автосервісу на 1-2 поста, яке виконує дрібні роботи по заміні масла, охолоджуваної рідини, гальмових колодок та ін. окремо на АЗС може бути організована мийка, прибирання, чищення салонів.
Авторемонтна майстерня (АРМ) або майстерня по ремонту автомобілів – підприємство автосервісу, яке виконує технічне обслуговування і ремонт автомобілів для власників автомобілів або корпоративних клієнтів, але не має інфраструктури для обслуговування клієнтів і по цій причині не може оказувати послуги для них.
АРМ має:
- виробничі потужності для ТО і ремонту;
- технічні виробничі площі;
- площі для зберігання запасних частин;
- побутові приміщення для робітників;
- приміщення або робоче місце майстра;
- площадка для стоянки автомобілів.
Станція технічного обслуговування автомобілів (СТО) – це підприємство, продукцією якого являється послуги по ТО і ремонту легкових, вантажних автомобілів або автобусів.
СТО має:
- стоянку для автомобілів клієнтів і стоянку для автомобілів працівників;
- склад для нових і старих автомобілів;
- автосалон, площі і потужності для продажу автомобілів;
- приміщення для продажу запасних частин і аксесуарів;
- приміщення і виробничі потужності для виконання ТО і ремонту автомобілів.
Виділяють СТО з повним циклом продаж і з неповним циклом і СТО, які виконують тільки послуги по ТО і ремонту.
Потужність СТО визначається кількістю робочих постів, а також кількістю виробничих робітників.
До малих СТО відносять СТО, які мають 2 робочих поста і від 1 до 4 робітників.
До середніх СТО відносяться підприємства автосервісу з кількістю постів від 3 до 9 і від 5 до 20 робітників.


До великих СТО відносяться підприємства з кількістю робочих постів від 10 до 19 с чисельністю робітників від 10 до 40 чол.
Крупні СТО мають від 20 до 35 постів, на них працюють від 21 до 70 (і більше) робітників.
Автоцентри (АЦ) або автотехцентри (АТЦ), або спецтехцентри (САЦ) – автосервісні підприємства, які є регіональними або зональними центрами і мають в своєму складі підпорядковані перефірійні СТО або інші підрозділи. Автоцентри можуть мати центральний склад автомобілів і запасних частин, учбовий центр, службу маркетінга. Автоцентр виконує повний обсяг робіт і послуг.
Станції інструментального контролю – спеціалізовані комплексні діагностичні центри, мають комплекси діагностичного обладнання, виконують функцію технічного контролю автомобіля і перевірку їх на відповідність вимогам стандартів.
Станції відновлюваного ремонту, або станції по відновлюванню і фарбуванню кузова – автосервісні підприємства, основним видом діяльності яких є відновлення кузова і його фарбування.

Контрольні запитання
1. На які типи підрозділяються підприємства автосервісу?
2. Які особливості пункту обслуговування автомобілів?
3. Які функції пункту обслуговування на АЗС?
4. Що собою являє авторемонтна майстерня, які вона має площі та приміщення?
5. Які роботи виконує СТО?
6. На які групи підрозділяються СТО?
7. Які функціональні особливості автоцентру?ї
8. Що собою являє станція інструментального контролю?
9. Яке призначення станції відновлюваного ремонту?


Тема: Фірмовий автосервіс. Характеристика дилерських підприємств.
План заняття:
1. Функції дилерських станцій технічного обслуговування.
2. Завдання дилерських стандартів.
3. Вимоги дилерських стандартів до розташування автоцентру.

Література
1. Марков О.Д. Станции технического обслуживания автомобилей. – К.: Кондор, 2008 – 73-78 с.
2. Марков О.Д. Організація автосервісу. – Л.: Оріяна Нова, 1998 – 168-171 с.

Зміст заняття:
1. Функції дилерських станцій технічного обслуговування
Дилерські станції технічного обслуговування – це підприємства, які мають дилерський договір з імпортером, дистриб’ютором або іншим представником марки (завода-виготовника) автомобілів на території ринкової відповідальності. Вони продають автомобіль марки і оригінальні запасні частини, виконують передпродажне, гарантійне та післягарантійне обслуговування і ремонт автомобілів.
Авторизований сервіс оцілетворяє виробництво. Він представляє його автомобілі і його ринкову політику в регіоні. Виробник присутній на конкретному ринку через своїх дистриб’юторів і дилерів. Кожному дилеру завод-виробник висуває стандартні вимоги відносно технології продаж і сервісу, технічного оснащення, продаж запасних частин.
2. Завдання дилерських стандартів
Дилерські стандарти – це вимоги, які висуває продуцент дилерському автоцентру. Дилерські стандарти підрозділяються на обов’язкові і рекомендовані.
В стандартних регламентуються вимоги до автоцентру і організації його роботи, ринкова відповідальність. Дилерські стандарти включають в себе:
- зону ринкової відповідальності – територію на який дилер повинен зосередити свої зусилля по маркетингу і продажу автомобілів. На своєї території дилер продає автомобілі тільки кінцевим споживачам. Дилер не має права продавати автомобілі посередникам або неавторизованим компаніям;
- принципи взаємовідносин з продуцентом (наприклад, продаж тільки автомобілів марки). Дилер може продавати автомобілі іншої марки по письмовому дозволу продуцента (імпортера);
- дилерський автоцентр повинен розміщуватись на головній вулиці. На фасаді повинні бути покажчики, прапори, колони;
- функціональні і технологічні будування дилерського автоцентру повинні відповідати вимогам продуцента;
- потужність автоцентру визначається в залежності від насиченості ринку і перспектив його розвитку;
- паркова повинна відповідати вимогам виробника по кількості місць і розташування;
- архітектура, дизайн, якість будівлі дилерського центру також повинен відповідати дилерським стандартам.
Регламентуються вимоги до роботи з клієнтами:
«Не дивлячись на ім’я, положення і місце, перший автомобіль продає продавець, всі подальші – сервіс,
клієнт ще не все, але без клієнта ми ніщо,
машина для людей, а не навпаки».
Кожний продуцент передбачає мінімальну кількість робочих місць, наприклад:
- безпосередня (пряма) прийомка;
- стандартні робочі міста;
- пост розвалу (сходження);
- дільниця кузовних і рихтувальних робіт;
- дільниця ремонту алюмінієвих кузовів;
- мийка;
- зал діагностики на вході і виході;
- інформаційний центр СТО;
- місце для сміття і відходів.
Кожний продуцент рекомендує свій ряд автоцентрів по потужності.
В дилерських стандартах висуваються вимоги до автосервісу, сполученому з ним автосалону, дільниці продажу запасних частин.
Дилерський центр в своєї закінченої версії складається із трьох основних приміщень:
- автосалон і площадка або приміщення для передавання нових автомобілів клієнтам;
- станція технічного обслуговування і сервіс-рецепшн;
- відділ запасних частин, склад, приміщення для продажу запасних частин.
3. Вимоги дилерських стандартів до розташування автоцентру
Дилерські стандарти передбачають вимоги до розташування автоцентру:
- в центрі міста;
- рядом з метрополітеном;
- можливість проїзду при значним скупленні людей;
- привабливе навколишнє оточення;
- відстань до торгово-сервісного центру – менш ніж 30 хвилин їзди.
Дилерськими стандартами передбачаються архітектурні виконання, фірмовий стиль, обов’язкові зовнішні елементи, рекламне оформлення.

Контрольні запитання
1. В чому заключна основна функція автосервісу дилера?
2. Що таке дилерські стандарти?
3. Які основні вимоги до роботи з клієнтом?
4. Які вимоги дилерських стандартів до розташування автоцентру?
5. Які завдання дилеру передбачає продуцент?

Коментарі

Популярні публікації