Педагогічні науки

Піхуля С.О.,

викладач  ДНЗ «Черкаський професійний ліцей»

Використання особливостей сенсорних систем людини для ефективної підготовки водіїв транспортних засобів

Збільшення інтенсивності руху на дорогах України та ускладнення транспортних засобів вимагають підвищеної уваги до питань безпеки дорожнього руху. У науковій літературі питання забезпечення безпеки дорожнього руху розглядаються в багатьох роботах. Різні аспекти цієї проблеми отримали висвітлення в роботах вчених кримінологів і психологів (Антонян Ю.М., Боргов А.І., Дагель П.С., Емінов В.Є., Єнікеєв М.І.,  Квашис В.Е., Котик М. А., Клеберберг Д., Льневський Д.С., Мешалкін С.Н., Малишка Т.М., Нікітас Д.А., Романов А.Н., Ройтман Б.А., Ряб’єв С.А., Скляренко І.Ю.,  Фучеджі В.Д., Шнейдер М.А. та інші).

          Водночас, актуальною залишається питання підвищення ролі водіїв у забезпеченні дорожнього руху, що безпосередньо залежить від їхньої підготовки. Питання вдосконалення навчання, в тому числі і при підготовці водіїв також ретельно розглянуті в роботах науковців (Бесмертний В.О., Бешун О.А., Босюк П.В., Бочаров Є.В., Бойчук М.П., Ваганов В.І., Волошинов В.С., Гафарова А.К., Грисюк О.Г., Гудь В.З., Гюлєв Н.У., Дерех З.Д., Дем’янюк О.С., Заворицький Ю.Є., Замєтта М.Ю., Іщенко В.В., Кашканов А.А., Левкович М.Г., Лях М.А., Панарін Є.В., Панарін О.Є., Панарін Д.Є., Петрик В.М., Пінт А.А., Свириденко О.М., Собакарь А.О., Тараненко С.М., Фецула М.М.,  Холмяцький Я.Д., та інші). Але питання врахування особливостей сенсорних  систем  людини під час підготовки водіїв транспортних засобів розглянуто, на нашу думку, не достатньо.

          Під час підготовки водіїв важливо звертати увагу на органи чуття учнів, що забезпечують  такі основні види чутливості, як: зір, слух, дотик, рівновагу і відчуття положення тіла у просторі, нюх, смак, котрі утворюють сенсорні системи людини. Кожна система прямо пов’язана з операціями одержання, переробки, організації, збереження й опрацювання інформації. Використовуючи їх у тій або іншій послідовності, людина створює свою власну репрезентацію (відображення) реального світу.

          Репрезентація інформації являє собою психічну пізнавальну дію представлення та перепредставлення певним чином інформаційного матеріалу у свідомості водія. Репрезентація відбувається за допомогою спеціальних когнітивних функцій – репрезентативних систем [1, c.49]. Репрезентативні системи здійснюють специфічні способи представлення (сприйняття, переробки та подання свідомості) інформації в когнітивних модальностях основних сенсорних систем.

          Таким чином, репрезентативна система: - основний, домінуючий спосіб отримання людиною інформації із зовнішнього світу;  - індивідуальна модель сприйняття того, що передають органи чуття людини; - специфічна система збирання та опрацювання інформації, яку людина використовує для формування й репрезентації власного досвіду. Процес спілкування викладача та спеціаліста з навчання практичному водінню автомобіля з особою, котра навчається на водія, чи аудиторією, починається зі сприйняття, яке у кожної людини протікає індивідуально, по-своєму, в залежності від домінуючої репрезентативної системи [3, c.60]. Кожна репрезентативна система відображає один із ключових каналів орієнтації людини в навколишній дійсності і має свою специфіку реакцій, що позначається, в свою чергу, на особливості сприйняття світу, поведінці, своєрідності аналізу і засвоєння інформації, прийнятті рішень тощо. Сенсорна типологія підкреслює, що відмінності людей відповідно до трьох основних сфер сенсорного досвіду є можливим звести до трьох типів, а саме: візуального, аудіального і кінестетичного[ 2, с.266 ].

Візуальна, аудіальна й кінестетична системи є первинними репрезентативними системами. Відчуття смаку і запаху, а отже, смакова та нюхова системи, не відіграють таку ж важливу роль,  як вказані вище, і часто включаються до складу кінестетичної системи, як її доповнення.

Встановлено, що провідна репрезентативна система, тобто та, котра найчастіше використовується і характеризує особливості людини, має зовнішні прояви у вигляді: руху очей; слів, що використовує людина під час спілкування; особливостях дихання і навіть жестикуляції та пози [ 5, с.650 ]. Ефективно визначити  провідну репрезентативну систему іншої людини можна, звертаючи увагу на слова, які позначають процеси (дієслова, прислівники і прикметники), які людина використовує.

Для осіб, які мають візуальний тип провідної репрезентативної системи характерним є осмислення навколишнього світу в зорових образах. У живому спілкуванні вони акцентують увагу переважно на зорових деталях сприйняття реальності. Притаманне вживання наступних слів: «бачити», «сфокусувати», «помічати», «ілюструвати», «яскравий», «світлий» тощо.

Для  взаємодії з візуалами  бажано вибирати словосполучення: «ось, подивіться…», «давайте уявимо…», «я ясно бачу, що…», «рішення вже вимальовується…» тощо.

Найефективніше сприйняття та закріплення навчального матеріалу відбувається при застосуванні відеоматеріалів, презентацій, демонстраційних стендів.

Для людей з аудіальним типом провідної репрезентативної системи характерним є  те, що вони легко знаходять найтонші відмінності у звуках, але  можуть не помічати кольорів і не розрізняти на жодної різниці у запахах. Їм притаманне вживання слів: «говорити», «звучати», кричати», «шепотіти», «замовчувати», «тон», «тиша», «монотонний» тощо

Для найкращої взаємодії бажано вибирати слова: «я чую, Ви говорите…», «тоді пролунав сигнал…», «мені це співзвучно», «от послухайте», «це звучить так…» тощо.

Найефективніше сприйняття та закріплення навчального матеріалу відбувається при застосуванні бесіди, лекції, демонстрації аудіоматеріалів, поясненні.

Людей з кінестетичним типом провідної репрезентативної системи відрізняє сприйняття світу за допомогою відчуттів та почуттів. Найчастіше вживаються слова: «відчувати», «стискати», «контактувати», «пробувати», «теплий», «жорсткий», «гладенький», «холодний», «важкий», «гострий» тощо.

Для найкращої взаємодії бажано вибирати слова: «ви відчуваєте, як це важливо», «спробуйте відчути…», «як холодно…», ««свіжа» інформація про…» тощо.

Найефективніше сприйняття та закріплення навчального матеріалу відбувається при застосуванні вправ та виконанні практичних завдань. Кінестетики живуть дією, бо для отримання інформації про світ їм потрібно рухатися, торкатися, куштувати, нюхати.

Для тих осіб, які мають дигітальний тип провідної репрезентативної системи, характерним є внутрішній аналіз та діалог. Контактуючи з навколишнім світом дигітали орієнтовані саме на діалог і аналіз, вони раціоналісти. Використовують здебільшого слова: «усвідомлювати», «думати», «знати», «вирішувати», «розуміти», «свідомо» тощо.

Для якнайкращої взаємодії бажано вибирати вислови: «давайте подумаємо…», «Ви усвідомлюєте, що…», «вирахуємо …», «логічно буде….»

Найефективніше сприйняття та закріплення навчального матеріалу відбувається при застосуванні логічних пояснень та спонукання до самостійного усвідомлення навчального матеріалу.

Психологічний та педагогічний вплив – це завжди робота з інформацією, надання їй таких форм і змісту, які були б адекватно сприйняті колективною або індивідуальною психікою [ 3, с.72 ].

На основі вищевикладеного матеріалу можна зробити наступний висновок. Використання особливостей  сенсорних  систем здобувача освіти викладачами предметів теоретичного навчання з підготовки водіїв  та спеціалістами з практичної підготовки водіїв дає змогу більш успішно здійснювати дану підготовку.

Література:

1.     Бойчук М.П. Теоретичний аналіз  підходів до вивчення репрезентативних систем в психологічній науці /Бойчук М.П. // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна. – №1032.- 2012. – С.45-49

2.     Гнатик Л.М., Баран М.М. Репрезентативні системи у нейролінгвіністичному програмуванні /Л.М.Гнатик, М.М.Баран // Проблеми та перспективи розвитку економіки і підприємництва та комп’ютерних технологій  в Україні: збірник тез доповідей Х науко-практичної конференції, 31 березня – 5 квітня 2014 року/ Національний університет «Львівська політехніка», інститут підприємництва та перспективних технологій. – Львів, 2014. –  С.266 .– 268 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ena.Lp.edu.ua.: 8080/handle/ntb/29486

3.     Овчаров Анатолій. Соціально-психологічні технології: особистісно зорієнтований підхід: [ монографія ]/А.О.Овчаров, Національна академія педагогічних наук України, інститут соціальної та політичної психології. – Кіровоград: Індекс-ЛТД, 2013. – 138 с.

4.     Свириденко О. М. Використання особливостей репрезентативних систем студентів для успішного засвоєння інформації / О. М. Свириденко // Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Педагогіка, Психологія. – 2009. – № 1 [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://jrnl.nau.edu.ua/index.php/VisnikPP/article/view/3549 .

5.     Столяренко Л.Д. Основы психологии/Л.Д.Столяренко.  Ростов н/Д: Издательство «Феникс», 1997. – 736 с.

         



Коментарі

Популярні публікації